заповідність

заповідність
—————————————————————————————
запові́дність
іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "заповідність" в других словарях:

  • заповідність — ності, ж. Забороненість для використання у господарстві, охоронність (про яку небудь територію, природний або культурно історичний об єкт і т. ін.) …   Український тлумачний словник

  • заповідник біосферний — Територія міжнародного значення, що виділяється для збереження в природному стані ділянок біосфери, проведення фонового моніторингу та вивчення природного навколишнього середовища. Науково дослідна робота тут координується і контролюється ЮНЕСКО …   СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ

  • боуѥсть — БОУѤСТ|Ь (43), И с. 1.Удаль, отвага, неустрашимость: имь же чтетсѩ [жертвенной кровью] б҃гыни. и си же д҃ва. ти же бо и. малакию чтоша. и буесть почтоша. (ϑρασύτητα) ГБ XIV, 16а; аще лучитсѩ и дв҃цамъ послужити арѳемидѣ. нагы не закрывающе… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • біосферний заповідник — Територія міжнародного значення, що виділяється для збереження в природному стані ділянок біосфери, проведення фонового моніторингу та вивчення природного навколишнього середовища. Науково дослідна робота тут координується і контролюється ЮНЕСКО …   СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ

  • никыиже — (173) мест. отриц. Никакой, ни один: и ѹбогыи почиѥть на гробѣ твоѥмь. и никоѥгоже врѣда прииметь. Изб 1076, 52; ни маѯимѹ еп(с)пѹ быти. ни нарицатисѧ. ни сщ҃еныимъ отъ нѥго всѣмъ ни въ коѥмьже степене (ἐν οἱῳδήποτε βαϑμῷ) КЕ XII, 26а; Да˫аниѥ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • мьстити — МЬ|СТИТИ (80), ЩОУ, СТИТЬ гл. 1.Мстить: мьсти кръвь праведьнѹ Парем 1271, 259 об.; ажь ѹбьѥть мѹжь мѹжа. то мьстити братѹ брата. любо ѡц҃ю любо с҃нѹ... ѡже ли не бѹдеть кто ѥго мьстѧ. то положити за головѹ •п҃• гр҃внъ. РПр сп. 1280, 615в; то же… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • наслѣдьникъ — НАСЛѢДЬНИК|Ъ (239), А с. Наследник (наследующий имущество или имеющий право наследования): ˫арославъ престависѧ.... и остави въ наслѣдьникы оц҃а своѥго. и приимьникы престола своѥго. с҃ны сво˫а. СкБГ XII, 20б; Тако же заповѣдано ѥсть. да аще къто …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • плоути — ПЛ|ОУТИ (50), ОВОУ, ОВЕТЬ гл. 1.Плыть, передвигаться по воде: се бо дѣло вѣтрьнеѥ въспахаѥть въздѹха… питѹѥть плоды || и питѹѥть телеса. что ѹбо кто ре(ч)ть, всѧ сѹща˫а въ неи трѣбовани˫а ихъ и времена, ˫ацѣхъ же свѣдають повелѣни˫а [в др. сп.… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • мъногашьды — (409) нар. Часто, многократно: Творить и се многашъды ди˫аволъ зълокъзньны‹и. ѥ›гда ѹзьрить д҃шю начънъшю чюти сво˫а грѣхы. (πολλοκις) Изб 1076, 243; о семь же многашьды родителема ѥго нѹд˫ащема ЖФП ХII, 28а; многашьды понѹжаше ѹбо и мол˫ааше… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • обѣчати — (3*), Ю, ѤТЬ гл. То же, что обѣщати в 1 знач.: ажь сѧ намъ то прилучило ‹б›а˫а вѣра принѧти и держати про то мы ѡбѣчаемъ и слюбуемъ нашему брату. кнѧзю скиригкаилу. Гр 1387 (1, з. р.); i о смирѧющихъ. ˫ако б҃и˫а заповѣ(д) ѥсть. i мьзду тѣмъ. выше …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»